Radio Archives   St. Nicholas Home Page

Ukrainian     click the arrow (play)      English

12 Грудня, 2010

+ СІХ!

Дорогі радіо слухачі!

"Пречистий храм Спасів, прецінна світлиця і Діва;
священний скарб Божої слави, днесь вводиться в дім Господній"
(Кондак празника).

Тиждень тому мали ми празник Введення в храм Причистої Діви Марії. З тої нагоди до розважання послужить нам книжко о. Юліяна Катрія „Пізнай свій обряд”.

Празники на честь Пресвятої Богородиці в нашому церковному календарі посідають перше місце після празників Господських. Головне завдання Богородичних празників показати велич, гідність і святість Пречистої Діви Марії, її роль у відкупленні людського роду та заохотити нас до її почитання і наслідування. Найбільші Богородичні празники — Різдво й Успення, показують нам і перші хвилини її існування на землі, і її відхід до вічности. Одинокий празник, який висвітлює дитячі і юні літа Пресвятої Богоматері, називається Введенням в храм, що його святкуємо 21 листопада. У наших богослуженнях він має назву "Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії". Празник Вве­дення відкриває нам деякі таємниці з дитячого та дівочого життя Пречистої Діви Марії, проливає світло на її батьків, її виховання у святині та приготування до найвищої гідности: бути Матір'ю Божо­го Сина.

Святе Євангеліє нічого не говорить нам про подію уведення в храм. Основою цього празника, як і празника Різдва й Успення Божої Матері, є традиція Церкви й апокрифічні книги, передусім Протоєвангеліє Якова і Псевдоєвангеліє Матея "Про Різдво Пре­чистої Діви Марії". Звідси довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії святі Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що, як у них з'явиться дитина, то віддадуть її на службу Богові у храмі Єрусалима. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм донечку. І коли їй було три роки, то батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Йоана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала багато років доти, доки, як дорос­ла дівиця, не була заручена зі святим Йосифом.

Празник Введення належить до дванадцяти великих празників. Він має один день перед- і чотири дні попразденства. Про нього маємо згадки з V ст., але треба було аж кількасот літ, доки він став загальнопоширеним на усьому Сході.

Богослужба цього дня в радісних і веселих тонах оспівує подію входу в храм, прославляє гідність Божої Матері та звеличує велику жертву її батьків. Пісні й гимни цього дня дуже багаті на поетичні звороти, алегорії та алюзії. Ця глибоко догматична поезія у гарних порівняннях і символах оспівує богоматеринство, дівицтво, святість і заступництво Пречистої Діви Марії. Найчастіше славиться вона тут як Божий храм. Це алюзія до храму, в який її батьки приво­дять. Ось деякі вислови зі стихир і канона празника: "Ти храм Божий", "храм освященний", "храм, що має вмістити Сина Божо­го", "храм усіх Царя і престол", "храм живий святої слави Христа Бога нашого", "найсвятіший храм святого Бога нашого", "боговміс­тимий храм", "храм і палата", "храм, і палата, і живе небо".

Пресвята Богородиця, входячи в храм, хоча роками молодень­ка, але була зріла духом: "Трилітня тілом, — сказано у третій пісні канона, — багатолітня духом, ширша від небес і вища понад небес­ні сили, хай прославиться піснями Богоневіста". Вона є сповненням пророцтв Старого Завіту і слава Нового Завіту: "Ти пророків пропо­відь, апостолів слава й мучеників похвала, і всіх земних обнов­лення. Діво Мати Божа. Ми Тобою примирилися. Тому празнуємо Твій у храм Господній вхід, і всі з ангелами Тобі, Пречиста, співа­ючи кличемо: радуйся. Твоїми молитвами спасаємося" (Стихира вечірні).

Про що нам говорить празник Введення? Яку духовну науку він нам дає? Празник Введення говорить нам насамперед про радісну жертву святих Йоакима й Анни. Вони свою, в Бога вимо­лену, донечку самі приводять до храму на службу Богові. На каноні утрені празника в восьмій пісні читаємо: "Анна колись, приводячи Пречистий Храм (Марію) у дім Божий, голосно закликала і з вірою сказала до священика: "Прийми сьогодні дитину, Богом мені дану, введи її у храм твого Творця і радісно співай йому: благословіть усі діла Господа".

Та не тільки батьки радо приводять свою дитину на службу Богові, але й Марія радо йде за голосом Божим і своїх батьків. Як святий Йоаким і Анна, так і Марія є для нас гарним зразком радісної жертви і служби Богові.

Може ще ніколи уся Христова Церква, а в тім і наша Церква, не переживала такого великого браку покликань на священиків, монахів і монахинь, як сьогодні. Дух матеріялізму й секуляризму щораз більше й більше проникає в наші родини, тому щораз менше й менше маємо молоді, охочої на жертву й посвяту для Бога, своєї Церкви й народу. Щораз менше в нас батьків, які за прикладом святої Анни були б готові сказати нашій Церкві: "Прийми дитину, яку Бог мені дав".

Ознакою глибокої релігійности якогось народу є не тільки його величаві й численні церкви й монастирі, але передусім його чис­ленні покликання, тобто священики, місіонери монахи й монахині. Нічого не допоможуть нам навіть найкращі святині й золоті прес­толи, коли не матимемо священиків, які в тих храмах і на тих престолах приносили б Безкровну Жертву, уділяли б святі таїнства й голосили б Боже слово. Наш слуга Божий митрополит Андрей Шептицький каже: "Зрозумійте, що народові треба до спасення ревних і святих священиків". Брак духовних покликань у народі веде до повільного завмирання Церкви й духовного життя її вірних, бо духовний стан — це серце й душа Церкви.

Майбутнє нашої Церкви й народу залежить у великій мірі від виховання в родині, від того як ми позволяємо Господеві, щоб Він був частиною нашої родини, щоб ми були готові по прикладі святих Йоакима й Анни радо благосло­вити своїх дітей на цілопальну жертву для Бога, своєї Церкви й народу. Просім Господа щоб Він опікувався нашою молодю, яка б за зразком Пречистої Діви Марії радо йшла за Божим голосом на службу Богові, Церкві й народові.

+ Амінь. С.І.Х!

(пісня)

My Dear Brothers and Sisters in Christ!

A young mother was trying to do some of her Christmas shopping while keeping an eye on her three children in a department store.  She was becoming very irritated with her youngest child, who kept tugging on her coat, while she was arguing with the check out clerk about a sale priced item.  All through the store people were pushing and pulling through the aisles, some were patient and others were on the verge of losing their temper.  Then, the mother took a deep breath, and in a rather harsh voice, she said to her little girl, “What is so important that you keep interrupting me?  Can’t you see that I am talking to an adult?”  The little girl tried so hard to hold back her tears as she looked up and handed her mother a card, very insistent that she take it from her hands.  The mother took the card and looked at it quickly, half paying attention to her little girl and half paying attention to what the sales clerk was saying.  The mother told her little girl that she did not understand, and just as she was handing the card back to the child, the little girl exclaimed, “But Mommy, don’t we need a birthday card for Jesus?”  There was a sudden silence, as people nearby heard what the little girl said.  In that single moment, calmness settled over the crowd, and people started remembering what Christmas is all about.

The Lord, Jesus humbled Himself, taking the form of a child, becoming a servant in peasant robes.  He worked in a carpenter shop until He was thirty.  He never owned a home.  He never wrote a book.  He never held an office.  He never had a family.  He never traveled two hundred miles from the place He was born.  He never did one of the things that we usually associate with greatness.  He had no credentials but Himself.  Then for three years, He was a traveling preacher.  He walked miles by foot spreading the good news; so that one-day we might listen and accept God’s Word.  Christ did not have to humble Himself, there was nothing for Him to gain - except our salvation - and sometimes we get too caught up in the hustle and bustle of buying Christmas gifts and decorating our homes and trees, that we sometimes forget whose birthday it really is and what the celebration of Christmas is all about.  The Lord came to us from a humble birth.  He did not conquer lands or rule the seas.  But He did spread His word on fertile soils and calmed the raging waters.  In the frail and vulnerable form of a human being, Christ endured everything - just like you and me.  He knew suffering and He experienced joy.  He felt anguish and upset, but His only retaliation was bringing love and peace to all mankind.  Of all the people in history, none have accomplished more then this one, humble life.

Before my son, John Paul was born, I volunteered at the Buffalo City Mission.  I hope to do so again, once my son is old enough to come with me and appreciate what it truly means to be able to give to those in need.  At the mission, I came to know the people that would come through its doors looking for food, warmth, or clothing, perhaps even persons that some of us would otherwise pass on the street.  But I realized something very important, perhaps something that many people overlook - the fact that every person who comes to the mission started off just like you and me.  They were someone’s son or daughter, they were someone’s childhood friend or school classmate, people once cared about them, and they once had a roof over their heads, clean clothes on their backs, and food in their stomachs.  The people who are in need every day, started off just like you and me – and through the eyes of God we need to remember that they are still our brothers and sisters and they need our compassion, now more then ever.  Every Christmas, volunteers come from all over Western New York to feed the hungry, to bring them warm blankets and clothes, and to try and brighten their Christmas day.  So often I wish that Christmas came 365 days of the year, because then every day, people would live in the spirit of Christmas and no one would go hungry or destitute, no one would have to spend their nights on the street or perish from the cold.  So easily we take what we have for granted – coming home after work to a warm house, a roof over our head, and a meal cooking in the kitchen.  We have so much to be thankful for, so why can’t we spread some of our gratitude over those in need?  We have to learn to humble ourselves, to serve others, to visit the sick and feed the hungry on more than just one day of the year.  And God bless those who volunteer daily at the city missions, and do what Christ did over 2000 years ago, by ministering to those in need.  So easily we forget that Christ can still do those things today, through people like you and me, if only we are willing to serve.  I can not tell you how wonderful it feels to truly help someone, to serve those who are hungry or sick, and be able to brighten someone else’s day.  It is an indescribable feeling of joy!  Christmas is a time to be charitable and giving, and I can tell you from experience, that even the simplest kindness we are willing to show others, does not go unnoticed in the lives of those who need it the most.

The Christmas Season is also about giving something back for everything that we have received.  Just a few weeks ago, a friend of mine who has always been cynical about the Church, told me that she wanted to do more for others.  She mentioned how she is blessed with healthy children, a stable job that she enjoys, a genuinely good life, and how it does not seem right to be less than thankful.  I told her that we all need a purpose in life, aside from our jobs, our families, and our friends.  Something that helps us give back for all that we have received.  So she asked me how to get involved in mission work and how to help her children realize the value that exists in every human life.  Here was someone who has not stepped foot in a Church in years, someone who would hardly call herself a Christian, and now she is beginning to realize the many blessings that the Lord has bestowed in her life; the things that too many of us take for granted.  Here is someone who wants to give something back for all that she has received.  It reminded me that our children learn from our example, the lessons we take the time to teach them. Charity begins at home and the Lord needs to be present every day of the year through our words, actions, and deeds – so our children can learn how to love Jesus.  Christmas is so much more than a Hallmark tradition; Christmas needs to be about bringing the love of the Christ child to the ends of the world, and our children need to believe in this too. 

The following letter certainly helps put Christmas into perspective. Dear Friend: I am flat broke from overspending at Christmas time.  But I need to go shopping again soon, because I am completely out of self-respect.  I have said things I wish I could take back and I am not feeling too good about myself.  I also want to exchange a carton of self-righteousness for an equal amount of humility.  I hear that it is less expensive and wears well, and while I am at it, I am also going to check on tolerance and see if there is any available in my size.  I must remember to try to match my patience with the little I have left.  My neighbor is loaded with it and it looks quite good on her.  I was told the same department has a repair shop for mending integrity.  Mine has become frayed around the edges from too much compromising.  If I do not get it refurbished soon, there won’t be any left.  I almost forgot the most important thing of all - compassion.  If I see some, no matter what the color, size or shape, I am going to stock up heavily regardless of the price.  I have run out of it so many times, looking away from people who need my consideration the most, and I always feel ashamed when it happens.  And while I am at it, I think I will pray for a little more Christmas spirit, because God knows I have been lacking in that department all year.  I do not know why it has taken me so long to get around to shopping for these items.  They do not cost nearly as much as some of the frivolous things I bought this Christmas.  And I will get a lot more use and satisfaction from them than anything under the Christmas tree.  Yes, I am going shopping today and I can leave my checkbook and credit cards at home.  The things I am looking for have no price tags, and they bring me closer to the real meaning of Christmas and the child that made all of this possible.  Dear friend, what a joy!

As we approach this Christmas Season, hopefully with wide-eyed anticipation and wonder at the miracle of the Christ child being born into the world; our duty as children before a loving God is to find the lost, to heal the broken, to feed the hungry, to shelter the homeless, to clothe the naked, to rebuild the nations, to welcome Christ into the hearts of all our brothers and sisters.  And while we are out shopping for those perfect gifts, putting tinsel on our trees, baking cookies and sending out Christmas cards - let us never lose sight of the precious gift that God has given to each of us.  Jesus is the reason for the glory of this season, and during these last two weeks before Christmas - take a moment to put the real meaning of Christmas into perspective.  Think of the babe born in a manger and picture the star that guided the wise men. Remember the gift of salvation Jesus brought into this world - because there lives the real joy of Christmas Day! A-me-N

(пісня)